Logo
Особливості парабіатлону: три класи атлетів, звукові мішені та гвинтівки із лазерним променем
news-image
Український паралімпієць Тарас Радь під час біатлонної гонки на 7,5 км у Пхьончхані. Фото: paralympic.org.ua

Парабіатлон став частиною Зимових Паралімпійських ігор у 1988 році в австрійському Інсбруку. Починаючи від свого першого виступу на Іграх в Нагано українські спортсмени стрімко прогресували у цій дисципліні, тому на сьогодні вони вважаються одними з лідерів у біатлонних змаганнях.

У парабіатлоні змагаються спортсмени з ураженням опорно-рухового апарату, які діляться на стоячих і сидячих атлетів, а також спортсмени з порушенням зору. У кожному змагальному класі проводяться три старти – на короткі, середні та довгі дистанції. Гонки у жінок проводяться на дистанції 6, 10 і 12,5 км. Чоловіки змагаються на дистанціях 7,5, 12,5 і 15 км.

Парабіатлон як і олімпійський біатлон складається із лижних перегонів та стрільби. Але у правилах паралімпійських змагань в цій дисципліні є свої особливості, причому в кожному з класів. Детальніше про основні нюанси парабіатлону дивіться у сюжеті.

Читайте також: Як українці здобували 90 медалей протягом 5 Зимових Паралімпійських ігор.

Поділитися:
Останні історії